DOI: 10.32702/2306-6806.2020.9.17
УДК: 338.1: 339.997
Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко, Н. В. Курбала
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗВИНЕНИХ КРАЇН У МАНДАТАХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: ОЗНАКИ ПЕРЕДОВОЇ ЕКОНОМІКИ У ФОКУСІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Анотація
У статті відзначається, що класифікація країн за рівнем їхнього розвитку є складним і суб'єктивним процесом. Немає певного й однозначного критерію принаймні теоретично обгрунтованого або заснованого на об'єктивному бенчмарку, який був би загальноприйнятим. Питання про те, чи може рівень розвитку бути основою для класифікації країн, є спірним і активно обговорюється з початку 1960-х років, коли поява міжнародних інститутів зумовила необхідність категоризації країн, а відсутність єдиного критерію стала каталізатором появи величезної кількості класифікацій країн за різними ознаками. Мета статті полягає у виокремленні ідентифікаційних характеристик розвинених країн, базуючись на мандатах міжнародних організацій, та виявленні їхніх специфічних ознак всупереч застосування відмінних інституційних підходів.
У статті зроблено наголос на відмінностях у класифікації країн трьох міжнародних організацій — Організації Об'єднаних Націй (ООН), Світового Банку (СБ) і Міжнародного валютного фонду (МВФ) різні, що пояснюється різними мандатами і цілями діяльності даних організацій. Водночас підкреслюється, що у визначенні країн як розвинених або країн, що розвиваються організації сходяться в деякому консенсусі. Встановлено, що всі три організації ідентифікують відносно невелику кількість країн як розвинених (ООН — 30%, СБ — 37% МВФ — 22%). Всі країни, що розглядаються Міжнародним валютним фондом як розвинені так само класифікуються і ООН, за винятком деяких. Організація Об'єднаних Націй звертає увагу на демографічні та суспільні аспекти, тоді як Світовий банк — на оцінку рівня економічного поліпшення будь-якої країни. Для позначення груп країн і територій, які відносяться до 23-ох розвинених країн, Міжнародний валютний фонд ввів поняття "передові економіки" або "передові країни".
Доведено, що в умовах відсутності єдиної методології або згоди про те, як класифікувати країни за рівнем їх розвитку, багато міжнародних організацій, наприклад, використовували фактор членства в ОЕСР як головний критерій для віднесення країни до розряду розвинених.
Встановлено, що, за даними ООН, наприклад, деякі країни з високим доходом можуть також бути країнами, що розвиваються. Більше того, ООН зазначає, що позначення "розвинені" та "ті, що розвиваються" призначені для зручності статистики і не обов'язково виражають судження про етап, досягнутий певною країною в процесі її еволюційного розвитку. Індекс людського розвитку (ІЛР) ООН представляє собою статистичний підхід, який визначає рівень розвитку людини в країні. Виявлено, що хоча існує сильна кореляція між високим показником ІЛР та рівнем розвитку економіки, ООН зазначає, що ІЛР значно репрезентативніше за дохід чи продуктивність. На відміну від ВВП на душу населення або дохід на душу населення, ІЛР немов би фіксує спосіб, в який доходи перетворюються "на можливості для здобуття освіти та підтримки здоров'я", а отже, здатен візуалізувати вищі рівні людського розвитку.
Виявлено, що порівняно з підходом ООН, у класифікації Всесвітнього банку (ВБ), який використовує "Аtlas" — метод для оцінки розміру економіки у перерахунку на валовий національний дохід (ВНД) у доларах США, застосовується принципово інший підхід, при якому основний критерій розподілу країн за групами — валовий національний дохід на душу населення. ВБ виділяє три основні групи на базі даного аналітичного критерію: (1) країни з низьким рівнем доходу на душу населення; (2) країни із середнім рівнем доходу на душу населення, а також (3) країни з високим рівнем доходу на душу населення. За даними Світового банку, 80 країн (включаючи території) класифікуються як "економіки з високим рівнем доходу, при цьому виділяються 34 країни, що класифікуються як "країни ОЕСР з високими доходами на душу населення".
Підкреслюється, що МВФ наголошує на тому, що його класифікація "не грунтується на строгих критеріях" і "еволюціонує з часом". Однак існує ряд основних показників, які МВФ регулярно використовує для визначення того, чи слід відносити економіку до категорії прогресивних. Одним із ключових є ВВП на душу населення, але при цьому не існує офіційного порогу ВВП на душу населення (від 12 тис. дол. США до 25 тис. дол. США згідно з різними експертними підходами).
Виявлено, що передова економіка — це термін, що використовується МВФ для опису найбільш розвинених країн світу. Хоча не існує встановлених кількісних індикаторів, які б визначали, чи є економіка передовою чи ні, розвинена країна з передовою економікою зазвичай визначається як така, що має високий рівень валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення, а також значний ступінь індустріалізації. Відтак за підходом МВФ, 42 економіки класифікуються як "передові розвинені економіки" з виокремленням підкатегорій "основні провідні економіки" та "інші передові економіки".
Ключові слова: розвинена країна; провідні економіки; міжнародні організації; індекс людського розвитку; економічний розвиток.
Література
1. Колісніченко Р.М. Економічна складова глобалістичної свідомості у світілі аналізу класифікацій країн / Р.М. Колісніченко // Наукові праці МАУП. — 2016. — Вип. 50 (3). — С. 36—41.
2. Шуканов П.В. Соціально-економічна систематизація країн світу за методом кластерного аналізу /П.В. Шуканов // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. — 2012. — № 4 (55). — С. 64—69.
3. Обзор ключевых подходов к классификации стран мира и сравнительный анализ основных макроэкономических показателей ведущих мировых экономик / Е.В. Дробот, В.А. Лосинкова, А.Л. Поспелова, Э.Р. Утябаева, К.А. Федаш // Экономические отношения, 2018. — Т. 8. — № 2. — С. 105—138.
4. Offisial website of The Economist [Electronic resource]. — Mode of access: http://country.eiu.com
5. Offisial website of The Transparency International [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.transparency.org/en/
6. Offisial website of The Heritage Foundation [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.heritage.org
7. Offisial website of The Property Rights Alliance (PRA) [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.propertyrightsalliance.org
8. Індекс людського розвитку [Електронний ресурс] // Вікіпедія. — Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Human_Development_Index
9. Human Development Report 2019. Beyond income, beyond averages, beyond today: Inequalities in human development in the 21st century [Electronic resource]. — 2019. — Mode of access: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2019.pdf
10. World Bank Open Data [Electronic resource]. — 2020. — Mode of access: https://data.worldbank.org/
11. Offisial website of The World Bank [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.worldbank.org/
12. Offisial website of IMF [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.imf.org/en/Data
13. Offisial website of OECD [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.oecd.org
N. Reznikova, O. Ivashchenko, N. Kurbala
IDENTIFIERS OF DEVELOPED COUNTRIES IN INTERNATIONAL ORGANIZATIONS' MANDATES: THE FEATURES OF AN ADVANCED ECONOMY IN THE RESEARCH FOCUS
Summary
It is argued in the article that classification of countries by development level is a difficult and biased process. There is no defined or clear-cut criterion, at least a theoretically grounded one or a one based on a sound benchmark, which would be commonly accepted. The issue of whether or not the development level can be the basis for a classification of countries is a contradictory one, vigorously debated since early 1960s, when the rise of international institutes raised the need in a categorization of counties, with lack of a standard criterion triggering a great many classifications of countries by various criteria. The article's objective is to highlight identification characteristics of developed countries on the basis of international organizations' mandates, and to find out their peculiar features.
Emphasis is made on the differences in country classifications by the international organizations, namely the United Nations Organization (UN), the World Bank (WB) and the International monetary Fund (IMF), which can be attributed to different mandates and goals of the above organizations. At the same time, it is stressed that the organizations have gained a consensus in identifying the countries as developed ones or developing ones. It is revealed that the three organizations identify relatively small number of countries as developed ones (30% of the countries are identified in this way by UN, 37% by WB, and 22% by IMF). All the countries treated by IMF as developed ones are classified by UN in a similar manner, with exception of some. While UN accounts for demographic and social aspects, WB is concerned with the assessment of economic improvements in a country. For signifying groups of countries and territories associated with 23 developed countries, IMF has introduced the notion "advanced economies".
It is demonstrated that lack of a unified methodology or agreement on ways of classifying countries by development level made many international organizations use a factor like OECD membership as the key criterion for classifying a country as a developed one.
It is revealed that some countries with high income, according to UN, may nevertheless be developing countries. Moreover, UN experts say that the denotations "developed" and "developing", being intended for the convenience of statistics, do not necessarily reflect the idea of a phase achieved by a country in the process of its evolutionary development. Human Development Index (HDI) constitutes a statistical approach defining the human development level in a country.
It is revealed that although high HDI strongly correlates with the economic performance, UN suggests that HDI is much more representative than income or productivity. Unlike per capita GDP or per capita income, HDI, seemingly fixing a way in which incomes turn into "opportunities to get education or health protection", is capable to visualize higher levels of human development.
It is found out that compared with the UN perspective, the classification of WB, using "Atlas", a method for the assessment of the economy's size in terms of GDP measured in U.S. dollars, applies a radically different approach, with Gross National Income per capita as the key criterion for country grouping. WB distinguishes between three main groups on the basis of this analytical criterion: (i) countries with low income per capita; (ii) countries with medium income per capita; and (iii) countries with high income per capita. According to WB, 80 countries (including territories) are classified as "economies with high income", with separating 34 countries classified as "OECD countries with high income per capita".
It is stressed that IMF makes emphasis that its classification "is not grounded on strict criteria" and "evolves over time". But there is a set of key indicators used by IMD on regular basis to determine if an economy should be classified in the category of advanced economies. One of them is per capita GDP, but an official threshold for per capita GDP has not been established (ranging from 12,000 USD to 25,000 USD, according to various expert approaches).
It is revealed that "advanced economy" is a term used by IMF for describing most advanced countries of the world. Although there are no established quantitative indicators that would determine whether or not an economy is an advanced one, a country with advanced economy is usually defined as the one with high per capita GDP and a significant degree of industrialization. Therefore, by the IMF approach, 42 economies are classified as "advanced developed economies" with separating subcategories "main advanced economies" and "other advanced economies".
Keywords: developed country; advanced economies; international organizations; human development index; economic development.
References
1. Kolisnichenko, R. M. (2016), "Economic component of globalist consciousness in the light of analysis of country classifications", Scientific works of IAPM, vol. 50, no. 3, pp. 36—41.
2. Shukanov, P.V. (2012), "Socio-economic systematization of the world by the method of cluster analysis", Scientific Bulletin of Poltava University of Economics and Trade, vol. 4, no. 55, pp. 64—69.
3. Drobot, E.V. Losinkova, V. A. Pospelova, A. L. Utyabaeva, E. R. and Fedash, K.A. (2018), "Review of key approaches to the classification of countries of the world and a comparative analysis of the main macroeconomic indicators of the world's leading economies", Economic relations, vol. 8, no. 2, pp. 105—138.
4. The official site of The Economist (2020), available at: http://country.eiu.com (Accessed 18 Aug 2020).
5. The official site of The Transparency International (2020), available at: https://www.transparency.org/en/ (Accessed 18 Aug 2020).
6. The official site of The Heritage Foundation (2020), available at: https://www.heritage.org (Accessed 18 Aug 2020).
7. The official site of The Property Rights Alliance (PRA) (2020), available at: https://www.propertyrightsalliance.org (Accessed 18 Aug 2020).
8. The official site of Wikipedia, the free encyclopedia (2020), "Human Development Index", available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Human_Development_Index (Accessed 20 Aug 2020).
9. UNDP (2019), "Human Development Report 2019. Beyond income, beyond averages, beyond today: Inequalities in human development in the 21st century", available at: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2019.pdf (Accessed 20 Aug 2020).
10. The official site of World Bank Open Data (2020), available at: https://data.worldbank.org/ (Accessed 18 Aug 2020).
11. The official site of The World Bank (2020), available at: https://www.worldbank.org/(Accessed 18 Aug 2020).
12. The official site of IMF (2020), available at: https://www.imf.org/en/Data (Accessed 18 Aug 2020).
13. The official site of OECD (2020), available at: https://www.oecd.org/(Accessed 18 Aug 2020).
№ 9 2020, стор. 17 - 24
Дата публікації: 2020-10-02
Кількість переглядів: 42554
