DOI: 10.32702/2306-6806.2020.8.49
УДК: 336.113
Т. Д. Косова, Н. Е. Дєєва, Г. В. Ползікова
ФІНАНСОВА АРХІТЕКТУРА ЯК БАЗИС РОЗБУДОВИ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ
Анотація
Актуальність статті визначається важливістю фінансової архітектури в управлінському процесі, оскільки вона забезпечує адаптацію національної економіки до змін зовнішнього і внутрішнього середовища, підсилює її толерантність до коливань валютного курсу, звуження обсягу бюджетних ресурсів, зміни кон'юнктури фінансового ринку, зменшення пропозиції грошей і позикового капіталу. Метою статті є розробка рекомендацій зі зміцнення фінансової архітектури як базису розбудови управління національною економікою.
На основі узагальнення різноманітних підходів до трактування фінансової архітектури надано її дефініцію як синтез механізмів функціонування й регулювання фінансового простору діяльності економічних агентів, а також інституційної матриці фінансової системи, на яку нанизані її конструктивні компоненти, що забезпечує здатність фінансової архітектури до самоорганізації і саморозвитку. Визначено ознаки фінансової архітектури: цілісність (емерджентність), багаторівневість і раціональність організації фінансового простору, ієрархічна впорядкованість елементів, об'ємність проектування організаційної структури у часі і різних вимірах, ефективність регулювання за обраними критеріями, комунікативність, фрактальність, динамізм, адаптивність. Систематизовано функції, які виконує фінансова архітектура у розбудові системи управління національною економікою: нейтралізація виникнення дестабілізуючих факторів, збільшення добробуту населення країни, забезпечення структурного розвитку, створення потенціалу його довгострокового зростання і зміцнення конкурентоспроможності національного господарства, забезпечення прозорості фінансової системи. Доведено, що розвиток фінансової архітектури відбувається на основі діалектичного закону єдності і боротьби протилежностей на її різних ієрархічних рівнях. Джерелами розбудови фінансової архітектури визначено внутрішню енергію (ендогенний розвиток) та зовнішнє запозичення інститутів більш високого рівня (екзогенний розвиток). Обгрунтовано критерії розвитку фінансової архітектури: ускладнення структури, перехід до нового рівня якості (прогрес), зміна рівня інтегрованості (зростання цілісності). Напрямами розбудови фінансової архітектури означено: функціональний, структурно-організаційний, інституціональний, праксеологічний, комунікативно-рефлексивний аспекти.
Ключові слова: фінансова архітектура; базис; розбудова; управління; національна економіка.
Література
1. Наконечна А.С. Особливості впливу циклічного розвитку економіки на фінансову архітектуру суб'єктів господарювання. Бізнес Інформ. 2014. № 12. С. 393—399.
2. Богатирьов І.І. Системні трансформації фінансової архітектури в парадигмі глобального економічного розвитку. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 7. С. 8—14.
3. Созінова Є.І. Архітектоніка трансформацій економіки країн південно-східної Європи в контексті процесу розширення ЄС. Економічний простір. 2016. № 106. С. 45—57.
4. Бурда А.І. Архітектоніка освітнього потенціалу в контексті інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки. 2014. Вип. 5 (1). С. 14—18.
5. Ткачук В.А. Побудова кластерної архітектоніки нових організаційних структур сприяння розвитку місцевої економіки на муніципальному рівні. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія: Економічні науки. 2017. № 2. С. 70—80.
6. Петруха С.В. Інституціональна архітектоніка державного антикризового регулювання аграрного сектору економіки України. Облік і фінанси. 2018. № 1. С. 161—175.
7. Наконечна А.С. Домінанти кількісного виміру адаптації фінансової архітектури суб'єктів господарювання в умовах циклічного розвитку економіки. Finane, accounting, banks. 2017. Вип. 1. С. 190—201.
8. Житар М.О. Сутність фінансової архітектури та її значення в теоретичній і практичній площинах сучасної фінансової науки. Бізнес Інформ. 2019. № 7. С. 8—13.
9. Житар М.О. Методичний підхід до моделювання властивостей побудови фінансової архітектури економіки. Причорноморські економічні студії. 2019. Вип. 45. С. 152—156.
10. Житар М.О. Теоретичні засади фінансової архітектури економіки України. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2018. Вип. 1. С. 331—334.
11. Мельник В.М., Житар М.О. Роль, особливості та напрямки фінансової архітектури національної економіки. Бізнес Інформ. 2019. № 8. С. 175—181.
12. Мельник В.М., Сосновська О.О., Житар М.О. Аналіз сучасних домінант кількісного виміру розвитку фінансової архітектури економіки України в розрізі публічних фінансів. Бізнес Інформ. 2020. № 2. С. 358—370.
13. Житар М.О. Фінансова архітектура національної економіки: конфігурація та структурні компоненти. Проблеми економіки. 2019. № 3. С. 194—201.
14. Петрук І.П. Організаційно-інституційна архітектоніка антикризового управління національною економікою. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 12 (2). С. 72—76.
15. Разумова Г.В. Архітектоніка методології управління змінами регуляторної політики розвитку національної економіки. Економічний простір. 2019. № 146. С. 32—42.
T. Kosova, N. Dyeyeva, H. Polzikova
FINANCIAL ARCHITECTURE AS THE BASIS FOR THE DEVELOPMENT OF THE NATIONAL ECONOMY MANAGEMENT
Summary
The relevance of the article is determined by the importance of financial architecture in the management process, as it ensures the adaptation of the national economy to changes in external and internal environment, strengthens its tolerance to exchange rate fluctuations, narrowing budget resources, changing financial market conditions, reducing money supply and borrowed capital. The aim of the article is to develop recommendations for strengthening the financial architecture as a basis for building the management of the national economy.
Based on the generalization of various approaches to the interpretation of financial architecture, its definition is given as a synthesis of mechanisms of functioning and regulation of the financial space of economic agents, as well as the institutional matrix of the financial system. The features of financial architecture are defined: integrity (emergence), multilevel and rational organization of financial space, hierarchical ordering of elements, volume of organizational structure design in time and different dimensions, efficiency of regulation according to selected criteria, communicativeness, fractality, dynamism, adaptability. The functions performed by the financial architecture in building the management system of the national economy are systematized: neutralizing the occurrence of destabilizing factors, increasing the welfare of the population, ensuring structural development, creating potential for long-term growth and strengthening the competitiveness of the national economy. It is proved that the development of financial architecture is based on the dialectical law of unity and the struggle of opposites at its various hierarchical levels. The sources of financial architecture development are internal energy (endogenous development) and external borrowing of higher-level institutions (exogenous development). Criteria for the development of financial architecture are substantiated: complexity of the structure, transition to a new level of quality (progress), change in the level of integration (growth of integrity). The directions of development of financial architecture are defined: functional, structural-organizational, institutional, praxeological, communicative-reflexive aspects.
Keywords: financial architecture; basis; development; management; national economy.
References
1. Nakonechna, A.S. (2014), "Features of the impact of cyclical economic development on the financial architecture of economic entities", Biznes Inform, vol. 12, pp. 393—399.
2. Bogatyrov, I.I. (2015), "Systemic transformations of financial architecture in the paradigm of global economic development", Aktualni problemy ekonomiky, vol. 7, pp. 8—14.
3. Sozinova, Ye.I. (2016), "Architectonics of economic transformations in South-Eastern Europe in the context of the EU enlargement process", Ekonomichnyj prostir, vol. 106, pp. 45—57.
4. Burda, A.I. (2014), "Architectonics of educational potential in the context of innovation and investment development of Ukraine's economy", Naukovyj visnyk Xersonskogo derzhavnogo universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky, vol. 5 (1), pp. 14—18.
5. Tkachuk, V.A. (2017), "Construction of cluster architecture of new organizational structures to promote the development of the local economy at the municipal level", Visnyk Kyyivskogo nacionalnogo universytetu texnologij ta dyzajnu. Seriya: Ekonomichni nauky, vol. 2, pp. 70—80.
6. Petrukha, S.V. (2018), "Institutional architecture of the state anti-crisis regulation of the agricultural sector of the economy of Ukraine", Oblik i finansy, vol. 1, pp. 161—175.
7. Nakonechna, A.S. (2017), "Dominants of quantitative measurement of adaptation of financial architecture of business entities in the conditions of cyclical development of economy", Finane, accounting, banks, vol. 1, pp. 190—201.
8. Zhytar, M.O. (2019), "The essence of financial architecture and its significance in the theoretical and practical planes of modern financial science", Biznes Inform, vol. 7, pp. 8—13.
9. Zhytar, M.O. (2019), "Methodical approach to modeling the properties of building the financial architecture of the economy", Prychornomorski ekonomichni studiyi, vol. 45, pp. 152—156.
10. Zhytar, M.O. (2018), "Theoretical bases of financial architecture of economy of Ukraine", Naukovyj visnyk Uzhgorodskogo universytetu. Seriya: Ekonomika, vol. 1, pp. 331—334.
11. Melnyk, V.M. and Zhytar, M.O. (2019), "The role, features and directions of the financial architecture of the national economy", Biznes Inform, vol. 8, pp. 175—181.
12. Melnyk, V.M. Sosnovska, O.O. and Zhytar, M.O. (2020), "Analysis of modern dominants of the quantitative measurement of the development of the financial architecture of the economy of Ukraine in terms of public finance", Biznes Inform, vol. 2, pp. 358—370.
13. Zhytar, M.O. (2019), "Financial architecture of the national economy: configuration and structural components", Problemy ekonomiky, vol. 3, pp. 194—201.
14. Petruk, I.P. (2017), "Organizational and institutional architecture of anti-crisis management of the national economy", Naukovyj visnyk Uzhgorodskogo nacionalnogo universytetu. Seriya: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove gospodarstvo, vol. 12 (2), pp. 72—76.
15. Razumova, G.V. (2019), "Architectonics of change management methodology of regulatory policy of national economy development", Ekonomichnyj prostir, vol. 146, pp. 32—42.
№ 8 2020, стор. 49 - 52
Дата публікації: 2020-08-28
Кількість переглядів: 1087
