DOI: 10.32702/2306-6806.2020.6.13
УДК: 323.173: 338.22.021.4
Н. В. Резнікова
ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ Й ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ МОТИВІВ ТА НАСЛІДКІВ ВІДОКРЕМЛЕННЯ І СЕПАРАТИЗМУ НА ОСНОВІ ВИВЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ
Анотація
Дослідження результатів моделювання провідними зарубіжними вченими економічних наслідків відокремлення та сепаратизму на прикладі оцінювання колишньої Югославії дають змогу припустити, що вигоди від відокремлення, а отже, і від поділу країни на малі одиниці , ніде не простежуються. Поява малих країн на місці великої територіальної одиниці у випадку Югославії не спричинила які-небудь економічні вигоди для нових країн. Усі колишні республіки Югославії, щойно отримавши незалежність, втратили значну частку багатства. Розмір такої втрати і швидкість подальшого відродження значною мірою визначалися процесом незалежності, а не лише її фактом. Встановлено асиметричність впливів відокремлення: війна та інтенсивність її завдала значного удару по економіці Боснії і Косово; санкції і роки конфлікту обмежили економічні перспективи Сербії, водночас як різке згортання торгівлі після незалежності стало серйозним бар'єром для економічного зростання у всіх частинах колишньої Югославії; відносно спокійний перехід до незалежності у Словенії, Чорногорії і Македонії пішов на користь цим республікам, незважаючи на дуже різні їхні початкові умови, і вони мають найкращі показники розвитку в період після незалежності.
Відтак колишня Югославія надає цікавий матеріал для оцінювання припущень теоретичного, емпіричного і політичного характеру про потенційні економічні вигоди і/або втрати у результаті відокремлення від держав, де ті чи інші спільноти або національні групи почуваються некомфортно. Югославія є прикладом штучної держави, в якій різним національним спільнотам так і не вдалося по-справжньому об'єднатися. Це також приклад, який допомагає з'ясувати сутність процесів незалежності, які нібито посилюються у наш час.
Якщо враховувати низку чинників, пов'язаних із процесом виходу і незалежністю, а також низку соціально-економічних і структурних чинників, встановлено, що відокремлення навряд чи має вплив на ефективність економіки нових незалежних республік, що виникли на місці колишньої Югославії. Незалежність ніяк не пов'язана з ефективністю економіки після її здобуття, і це принципово стосується як багатших, так і бідніших регіонів колишньої Югославії. Емпіричний аналіз засвідчує: "дивіденд від незалежності" у випадку Югославії був отриманий не завдяки фактові виходу із її складу, а тому, як відбувався процес виходу. Там, де вихід відбувся без реального конфлікту і без значних змін соціально-економічних зв'язків з рештою світу, він не спричинив якого-небудь помітного впливу на ефективність економіки. Якщо відокремлення досягнуто через конфлікт і порушення структури торгівлі, що існувала раніше, постраждали всі учасники цього процесу. З цього випливає, що принаймні з точки зору впливу відокремлення — це не подія, а процес. Подальша економічна ефективність для країни і нації, що від неї відокремлюється, визначається тим, як відбувається цей процес — і чи є згода між центральною країною і країною, що виходить із її складу. Наш аналіз також підкреслює, що політика, пов'язана з будь-яким процесом виходу, майже напевно визначає вектори економічного розвитку в подальшому. Нарешті, результати також підкреслюють, що у випадку колишньої Югославії очевидна вигода не залежить від того, "малий" суб'єкт або "великий". Хоча якщо враховуються інші чинники, тоді більші незалежні територіальні одиниці, що виникли на місці колишньої Югославії, матимуть кращі показники ефективності, ніж малі, а це означає, що треба з пересторогою ставитися до претензій тих сепаратистів і деяких учених, які твердять про вигоди малої величини у відкритій світовій економіці.
Отже, у нинішньому середовищі сепаратистських рухів у різних частинах світу, як-от: Каталонія, Квебек або Шотландія, більше уваги потрібно надавати тому, як реалізувати на практиці розлучення між країнами, а не акту незалежності як такому. Мирне розлучення, як переконує приклад колишньої Югославії, не принесе "дивіденду від незалежності", але при цьому не завдасть значної шкоди майбутнім перспективам розвитку всіх його учасників. А розлучення з протистоянням, навпаки, скоріш за все матиме тривалі негативні економічні наслідки. На жаль, увага до сьогодні зверталася здебільшого на наслідки відокремлення, а не на те, як управляти пов'язаними з ним процесами.
Ключові слова: сецесія; сепаратизм; економічні детермінанти; економічна безпека; економічні ефекти.
Література
1. Alesina A. The Size of Nations [Electronic resource] / A. Alesina, E. Spolaore // Comparative Economic Studies. — 2006. — Vol. 48. — P. 186—187. — Mode of access: https://academic.oup.com/qje/article-abstract/112/4/1027/1911699?redirectedFrom=fulltext
2. Berkowitz D. Regional Income and Secession: Centre-periphery relations in emerging market economies [Electronic resource] / D. Berkowitz // Regional Science and Urban Economics. — 1997. — Vol. 27, Issue 1. — P. 17—45.
3. Bolton P. The Breakup of Nations: a political economy analysis [Electronic resource] / P. Bolton, G. Roland // Quarterly Journal of Economics. — 1997. — Vol. 112, Issue 4. — P. 1057—90. — Mode of access: https://econpapers.repec.org/article/oupqjecon/v_3a112_3ay_3a1997_3ai_3a4_3ap_3a1057-1090..htm
4. Bookman M. The Economics of Secession / M. Bookman// The Economics of Secession Macmillan Press, London. — 1993. — Р. 262.
5. Brosio G. The Political Economy of Regional Opting Out: Distributive implications of a prospective Europe of regions [Electronic resource] / G. Brosio, F. Revelli // Economics of Governance. — 2003. — Vol. 4. — P. 127—142. — Mode of access: https://link.springer.com/article/10.1007/s101010200053
6. Buchanan J.M. Secession and the Limits of Taxation: toward a theory of internal exit [Electronic resource] / J.M. Buchanan, R.L. Faith // American Economic Review. — 1987. — Vol. 77, Issue 5. — P. 1023—1031.
7. Fearon, J. D. Ethnicity, insurgency, and civil war [Electronic resource] / J. D. Fearon, D.D. Laitin // American Political Science Review. — 2003. — Vol. 97, Issue 1. — P. 75—90. — Mode of access: http://www.uky.edu/~clthyn2/PS439G/readings/fearon_laitin_2003.pdf
8. Hechter M. The Dynamics of Secession [Electronic resource] / M. Hechter // Acta Sociologica. — 1992. — Vol. 35, Issue 4. — P. 267—283. — Mode of access: https://www.academia.edu/20583253/The_Dynamics_of_Secession
9. Lustick I.S. Secessionism in Multicultural States: Does Sharing Power Prevent or Encourage It? [Electronic resource] / I.S.Lustick, D. Miodownik, R.J. Eidelson // American Political Science Review. — 2004. — Vol. 98, Issue 2. — P. 209—229. — Mode of access: https://www.polisci.upenn.edu/ps-i/publications/LusMioEid.pdf
10. Miguel E. Economic shocks and civil conflict: An instrumental variables approach [Electronic resource] / E. Miguel, S. Satyanath, E. Sergenti // Journal of Political Economy. — 2004. — Vol. 112, Issue 4. — P. 725—753. — Mode of access: http://data.nber.org/ens/feldstein/Papers/_Paper__Economic_Shocks_and_Civil_Conflict.pdf
11. Price A. The Flotilla Effect: Small economies through the eye of the storm [Electronic resource] / A. Price, B. Levinger // Research Paper. Greens/EFA Group, European Union, Brussels. — 2011. — Mode of access: https://issuu.com/plaid/docs/flotilla_effect_-_adam_price_and_ben_levinger
12. Reznikova N. The Policy оf Economic Nationalism: from Origins to New Variations оf Economic Patriotism / Nataliia Reznikova, Volodymyr Panchenko, Olena Bulatova // Baltic Journal of Economic Studies. — 2018. — Vol. 4. — Р. 274—281.
13. Rodrіguez-Pose A. From identity to the economy: analysing the evolution of the decentralisation discourse [Electronic resource] / A. Rodrіguez-Pose, R. Sandall // Environment and Planning C: Government and Policy. — 2008. — Vol. 26, Issue 1. — P. 54—72. — Mode of access: https://journals.sagepub.com/doi/10.1068/cav2
14. Rodrіguez-Pose A. The Economics of Secession. Analysing the economic impact of the collapse of the former Yugoslavia [Electronic resource] / A. Rodrіguez-Pose, M. Stermsek // Governance and Economics research Network. — 2014. — Working Paper 8. — P. 54—72. — Mode of access: http://webs.uvigo.es/infogen
15. Sambanis N. Explaining regional autonomy differences in decentralized countries [Electronic resource] / N. Sambanis, B. Milanovic // Comparative Political Studies. — 2014. — Vol. 47, Issue 13. — P. 1830—1855. — Mode of access: https://www.semanticscholar.org/paper/Explaining-Regional-Autonomy-Differences-in-Sambanis-Milanovic%CC%81/d9a47d22176761edd6dbfec9c22192d443f1af20
16. Spolaore E. Borders and Growth [Electronic resource] / E. Spolaore, R. Wacziarg //Journal of Economic Growth. — 2005. — Vol. 10, Issue 4.— P. 331—386. — Mode of access: https://ideas.repec.org/p/ecl/stabus/1761.html
17. Van Hagen J. Federalism, fiscal restraints, and European monetary union [Electronic resource] / J. Van Hagen, B. Eichengreen // American Economic Review. — 1996. — Vol. 86 (2). — P.134—138. — Mode of access: https://www.jstor.org/stable/2118110?seq=1
18. Панченко В.Г. Політика економічного націоналізму: від витоків до нових варіацій економічного патріотизму / В.Г. Панченко, Н.В. Резнікова // Економіка і держава. — № 8 (серпень). — 2017. — С. 4—8.
19. Панченко В.Г. Методологічні засади економічного націоналізму / В.Г. Панченко, Н.В. Резнікова // Економіка і держава. — 2017. — №7. — С. 4—8.
20. Резнікова Н.В. Теоретико-методологічні засади визначення економічної залежності в умовах двополярного зонування світової економіки / Н.В. Резнікова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. — 2012. — № 4 (63). — С. 38—42.
N. Reznikova
THEORETICAL AND EMPIRICAL APPROACHES TO INVESTIGATING AND IDENTIFYING ECONOMIC MOTIVES AND CONSEQUENCES OF SECESSIONISM: A REVIEW OF INTERNATIONAL EXPERIENCES
Summary
An analytical review of models built by prominent foreign researchers to assess economic consequences of secession and secessionism using data about the secession experiences of the former Yugoslavia enables for the assumption that benefits from the secession of its parts — and the resulting division of the country into small entities — cannot be seen anywhere. The emergence of small countries in place of a large territorial entity in the Yugoslavian case did not cause any kind of economic benefits for the newly born countries. All the former republics of Yugoslavia, once gaining independence, lost large shares of the wealth. The scopes of such loss and the pace of the subsequent revival were for the most part conditional on the independence process rather than the independence fact. The asymmetry of secession effects is revealed: the warfare and its intensity stroke a heavy blow on the economy of Bosnia and Kosovo; sanctions and years of conflict narrowed the economic perspectives in Serbia, and the rapidly shrinking trade after in independence became a serious barrier for economic growth in all the parts of the former Yugoslavia; a rather smooth transition to independence in Slovenia, Montenegro and Macedonia was beneficial to these republics in spite of their too different starting conditions, and they had the best performance indicators in the period following the independence act.
So, the former Yugoslavia offers an interesting case for the assessment of theoretical, empirical and political assumptions about potential economic benefits and/or losses resulting from secession from the states whose communities or national groups have feelings of discomfort. Yugoslavia is an example of the artificial state in which various national communities failed to really unite. This is another useful evidence helping one clarify the essence of independence-related processes that are supposedly gaining strength in our time
By investigating a number of factors associated with secession processes and independence, and a number of socio-economic and structural factors, it is revealed that secession is unlikely to have effects for the economic performance of new independent republics emerging in place of the former Yugoslavia. Independence, once gained, has no implications for the economic performance, and this is equally true for richer and poorer regions of the former Yugoslavia. As argued in an empirical analysis, "independence dividend" in the Yugoslavian case was not gained only due to the fact of secession from it, but resulted from how the secession process was going on. Whenever the secession did not involve a real conflict or radical change in the socio-economic relations with the rest of the world, it did not have a noticeable impact on the economic performance. But whenever the secession was achieved through a conflict and disruption of the previous trade structure, all the parties involved in the process were affected. It follows that secession is a process rather than an event, at least from the perspective of its impact. The subsequent economic performance of a country and a nation striving for secession is conditional on how this process will be going on: whether or not an agreement exists between the host country and a country seceding from it. Our analysis also emphasizes that the policy associated with any kind of secession process is very likely to determine the vectors of economic development in future. Finally, the results also demonstrate that in case of the former Yugoslavia the obvious benefit does not depend on whether an entity is "small" or "big". However, if other factors are accounted for, then more independent territorial entities emerging in place of the former Yugoslavia will have better performance indicators than smaller ones, which means that claims of separatists and some researchers talking about benefits of small size in the open global economy need to be taken with caution. So, in the present-day environment of secessionist movements in various parts of the world, like Catalonia, Quebec or Scotland, more attention needs to be given to the practical procedure of divorce between countries than the independence act per se. The peaceful divorce, as demonstrated by the case of the former Yugoslavia, will not bring "independence dividend", but it will not cause a heavy damage to future development prospects of all its parties. A divorce with confrontations, instead, is more likely to have prolonged negative economic effects. Unfortunately, attention so far has been drawn more to the consequences of secession than to how the involved processes should be managed.
Keywords: secession; separatism; economic determinant; economic security; economic effect.
References
1. Alesina, A. and Spolaore, E. (2006), "The Size of Nations", Comparative Economic Studies, Vol.48, P.186-187, available at: https://academic.oup.com/qje/article-abstract/112/4/1027/1911699?redirectedFrom=fulltext (Accessed 20 May 2020).
2. Berkowitz, D. (1997), "Regional Income and Secession: Centre-periphery relations in emerging market economies", Regional Science and Urban Economics, Vol. 27, no. 1, pp. 17—45.
3. Bolton, P. and Roland, G. (1997), "The Breakup of Nations: a political economy analysis", available at: Quarterly Journal of Economics, vol. 112, Issue 4, pp. 1057—90, https://econpapers.repec.org/article/oupqjecon/v_3a112_3ay_3a1997_3ai_3a4_3ap_3a1057-1090.htm (Accessed 20 May 2020).
4. Bookman, M. (1993), The Economics of Secession, Macmillan Press, London, UK.
5. Brosio, G. and Revelli, F. (2003), "The Political Economy of Regional Opting Out: Distributive implications of a prospective Europe of regions", Economics of Governance, vol.4, pp.127—142, available at: https://link.springer.com/article/10.1007/s101010200053 (Accessed 20 May 2020).
6. Buchanan, J.M. and Faith, R.L. (1987), "Limits of Taxation: toward a theory of internal exit", American Economic Review, vol. 77, Issue 5, pp. 1023—1031.
7. Fearon, J. D. and Laitin, D.D. (2003), "Ethnicity, insurgency, and civil war", American Political Science Review, vol. 97, Issue 1, pp. 75—90, available at: http://www.uky.edu/~clthyn2/PS439G/readings/fearon_laitin_2003.pdf (Accessed 20 May 2020).
8. Hechter, M. (1992), "The Dynamics of Secession", available at: Acta Sociologica, vol. 35, Issue 4, pp. 267—283, https://www.academia.edu/20583253/The_Dynamics_of_Secession (Accessed 20 May 2020).
9. Lustick, I.S. Miodownik, D. and Eidelson, R.J. (2004), "Secessionism in Multicultural States: Does Sharing Power Prevent or Encourage It?", American Political Science Review, vol. 98, Issue 2, pp. 209—229, available at: https://www.polisci.upenn.edu/ps-i/publications/LusMioEid.pdf (Accessed 20 May 2020).
10. Miguel, E. Satyanath, S. and Sergenti, E. (2004), "Economic shocks and civil conflict: An instrumental variables approach", Journal of Political Economy, vol. 112, Issue 4, pp. 725—753, available at: http://data.nber.org/ens/feldstein/Papers/_Paper__Economic_Shocks_and_Civil_Conflict.pdf (Accessed 20 May 2020).
11. Price, A. and Levinger, B. (2011), "The Flotilla Effect: Small economies through the eye of the storm", Research Paper. Greens/EFA Group, European Union, Brussels, available at: https://issuu.com/plaid/docs/flotilla_effect_-_adam_price_and_ben_levinger (Accessed 20 May 2020).
12. Reznikova, N. Panchenko, V. and Bulatova, O. (2018), "The Policy of Economic Nationalism: from Origins to New Variations of Economic Patriotism", Baltic Journal of Economic Studies, Vol. 4, pp. 274—281.
13. Rodrіguez-Pose. A. and Sandall, R. (2008), "From identity to the economy: analysing the evolution of the decentralisation discourse", Environment and Planning C: Government and Policy, vol. 26, no. 1, pp. 54—72, available at: https://journals.sagepub.com/doi/10.1068/cav2 (Accessed 20 May 2020).
14. Rodrіguez-Pose, A. and Sterm?ek, M. (2014), "The Economics of Secession. Analysing the economic impact of the collapse of the former Yugoslavia", Governance and Economics research Network. Working Paper, vol. 8, pp. 54—72, available at: http://webs.uvigo.es/infogen (Accessed 20 May 2020).
15. Sambanis, N. and Milanovic, B. (2014), "Explaining regional autonomy differences in decentralized countries", Comparative Political Studies, vol. 47, Issue 13, pp. 1830—1855, available at: https://www.semanticscholar.org/paper/Explaining-Regional-Autonomy-Differences-in-Sambanis-Milanovic%CC%81/d9a47d22176761edd6dbfec9c22192d443f1af20 (Accessed 20 May 2020).
16. Spolaore, E. and Wacziarg, R. (2005), "Borders and Growth", Journal of Economic Growth, vol. 10, no. 4, pp. 331—386, available at: https://ideas.repec.org/p/ecl/stabus/1761.html (Accessed 20 May 2020).
17. Van Hagen, J. and Eichengreen, B. (1996), "Federalism, fiscal restraints, and European monetary union", American Economic Review, vol. 86 (2), pp. 134—138, available at: https://www.jstor.org/stable/2118110?seq=1 (Accessed 20 May 2020).
18. Panchenko, V.H. and Reznikova, N.V. (2017), "The policy of economic nationalism: from origins to new versions of economic patriotism", Ekonomika i derzhava, vol. 8, pp. 4—8.
19. Panchenko, V.H. and Reznikova, N.V. (2017), "Methodological principles of economic nationalism", Ekonomika i derzhava, vol. 7, pp. 4—8.
20. Reznikova, N.V. (2012), "Theoretical and methodological principles of determining economic dependence in the conditions of bipolar zoning of the world economy", Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, vol. 4 (63), pp. 38—42.
№ 6 2020, стор. 13 - 20
Дата публікації: 2020-06-26
Кількість переглядів: 885
