DOI: 10.32702/2306-6806.2021.4.37
УДК: 332.2.01
А. М. Третяк, В. М. Третяк, Т. М. Прядка, Н. О. Капінос
ІНСТИТУЦІОЛІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ
Анотація
Обгрунтовано, що землевпорядна діяльність (землевпорядкування) є соціально-економічною інституцією, що забезпечує довіру, порозуміння і керованість у соціально-економічному просторі, через професійну обробку, подачу і інтерпретацію для користувачів земельної інформації про факти і процеси життєдіяльності організацій (інститутів). У вузькому сприйнятті землевпорядкування — це Інституція трансформації з допомогою специфічних методів, правил (формальна її складова) і професійних навиків і суджень (неформальна складова інституції) фактів землегосподарювання на мову цифр для порозуміння і керованості усіх суб'єктів соціально-економічного простору. В широкому сенсі землевпорядна діяльність як Інституція формує певне обличчя землеволодінь і землекористувань, державних земельних установ, громадських та інших організацій (Інститутів), що організовують та здійснюють управління використанням і охороною земель та інших природних ресурсів й забезпечують важливе інформаційне наповнення місцевих, регіональних, національних і глобальних соціально-економічних просторів. Інституція землевпорядкування передусім характеризується станом неформальної складової, її здатністю через "організації-інститути" (в першу чергу об'єднання професійних землевпорядників) впливати на прийняття і дотримання "правил гри". Впливати на ефективне представлення управлінської та господарської діяльності пов'язаною із землею в суспільстві. Цей приріст теоретичних уявлень відкриває нові шляхи розвитку землевпорядкування, а відповідно і заходів земельної реформи. Його наукова і нормативно-правова складові ("правила гри") все в більшій мірі базуються на ідеях, впливі професійного середовища, що має стати все більш організаційно об'єднаним. З іншого боку, інституціональна теорія землевпорядкування відкриває можливість та обгрунтовує потребу застосування в земельній політиці державних регуляторних органів, наукових шкіл, професійних об'єднань землевпорядників, ідеології "землевпорядного інжинірингу" та "землевпорядного імперіалізму".
Ключові слова: інституціолізаця; новітня інституціонально-поведінкова теорія; землеустрій; землевпорядкування; землевпорядна наука; землевпорядна діяльність.
Література
1. Третяк А.М., Третяк В.М. Концептуальні засади новітньої інституціонально-поведінкової економічної теорії для економіки землекористування України.. MODERN PROBLEMS IN SCIENCE. Abstracts of VIII International Scientific and Practical Conference Prague, Czech Republic. November 09—12, 2020. С. 163—166.
2. Третяк А.М. Землеустрій в Україні: теорія, методологія: монографія. — Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2013. — 488 с.
3. Tretiak A., Tretiak V., Priadka T., Kapinos N. The institutional theory trend of land organization and land planning development. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. — № 1. — 2021. — С. 12—18.
4. Третяк А.М. Концепція вдосконалення земельних відносин в Україні // Землевпорядний вісник. — 2006. — № 3. — С. 27—30.
5. Ха-Юн Чанг. Економіка: інструкція з використання. 2-ге видання. Переклад з англ. Андрій Лапін. К.: 2017. 400 с.
6. Ходжсон Джеффри. Экономическая теория и институты: Манифест современной институциональной экономической теории / Джеффри Ходжсон; Пер. с англ. — М.: Дело, 2003. — 464 с.
7. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. пер. с англ. А.Н. Нестеренко. М.: Начала, 1997. 190 с.
8. Kaufmann (Switzerland). Land Management Opportunities for Sustainable Development, Provided by the Cadastre 2014 Approach // Report of the FIG Commission 7. Work shop in Quebec City (2748) www. Quebec 2007.
9. Molen P.V.D. Land Administration Policies and Systems / P.V.D. Molen, E.H. Silayo, A.M. Tuladhar // Comparative Study to Land Policy in 9 Countries in Africa and Asia. — Stockholm: FIG Working Week, 2008. — P. 6.
10. Третяк А.М. Концептуальні засади "землеустрою — 2030". Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. № 1—2. 2013. С. 4—12.
A. Tretiak, V. Tretiak, T. Priadka, N. Kapinos
INSTITUTIONALIZATION OF LAND ORGANIZATION AND LAND PLANNING DEVELOPMENT
Summary
It is substantiated that land planning activity is a socio-economic institution that provides trust, understanding and in the socio-economic area, through professional processing, submission and interpretation for users of land information about the facts and processes of organizations (institutions). In the narrow sense the land planning is the Institution of transformation using specific methods, rules (its formal component) and professional skills and judgments (informal component of the institution) of land managing facts in the language of numbers for understanding and manageability of all subjects of the socio-economic area. In a broad sense, land planning as an institution forms a certain face of land-tenure and land-use, state land institutions, public and other organizations (institutes) who organize and manage the use and protection of land and other natural resources and provide important informational content of local, regional, national and global socio-economic areas. The institution of land planning is primarily characterized by the state of the informal component, its ability to influence the adoption and compliance with the "rules of the game" through "organizations-institutions" (primarily associations of professional land surveyors). Influence the effective representation of management and economic activities related to land in society. This increase in theoretical ideas opens up new ways to develop land planning and, consequently, land reform measures. Its scientific and legal components ("rules of the game") are increasingly based on ideas, the influence of the professional environment, which should become more and more organizationally united. On the other hand, the institutional theory of land planning opens the possibility and substantiates the need for the use of state regulatory bodies, scientific schools, professional associations of land surveyors, the ideology of "land planning engineering" and "land planning imperialism" in land policy.
Keywords: іnstitutional theory; land organization; land planning; land planning science; land planning activities.
References
1. Tretiak, A.M. and Tretiak, V.M. (2020), "Conceptual foundations of a new institutional and behavioral economic theory for the land use economy of Ukraine", MODERN PROBLEMS IN SCIENCE. Abstracts of VIII International Scientific and Practical Conference Prague, Czech Republic, November 09—12, pp. 163—166.
2. Tretiak, A.M. (2013), Zemleustrij v Ukraini: teoriia, metodolohiia [Land organization in Ukraine: theory, methodology], OLDI-PLUS, Kherson, Ukraine.
3. Tretiak, A. Tretiak, V. Priadka, T. and Kapinos, N. (2021), "The institutional theory trend of land organization and land planning development" Land management, cadastre and land monitoring, vol. 1, рр. 12—18.
4. Tretiak, A.M. (2006), "The concept of improving land relations in Ukraine", Land Management Bulletin, vol. 3, pp. 27—30.
5. Chang, Ha-Yun (2017), Ekonomika: instruktsiia z vykorystannia [Economics: User Guide], 2nd edition, Kyiv, Ukraine.
6. Hodgson, J. (2003), Jekonomicheskaja teorija i instituty: Manifest sovremennoj institucional'noj jekonomicheskoj teorii [Economic theory and institutions: Manifesto of modern institutional economic theory], Delo, Moscow, Russia.
7. North, D. (1997), Instituty, institucional'nye izmenenija i funkcionirovanie jekonomiki [Institutions, institutional change and the economy functioning], Nachala, Moscow, Russia.
8. Kaufmann (Switzerland) (2014), "Land Management Opportunities for Sustainable Development", Provided by the Cadastre 2014 Approach, Report of the FIG Commission 7. Work shop in Quebec City, Quebec, Canada.
9. Molen P.V.D. Silayo, E.H. and Tuladhar, A.M. (2008), "Land Administration Policies and Systems", Comparative Study to Land Policy in 9 Countries in Africa and Asia, FIG Working Week, Stockholm.
10. Tretiak, A.M. (2013), "Conceptual principles of "land organization — 2030", Land management, cadastre and land monitoring, vol. 1—2, pр. 4—12.
№ 4 2021, стор. 37 - 42
Дата публікації: 2021-04-30
Кількість переглядів: 688
