DOI: 10.32702/2306-6806.2020.4.210
УДК: 339.92
Н. О. Небаба, А. Г. Колпіна
ОСОБЛИВОСТІ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КРАЇНАМИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ
Анотація
У статті розглянуто питання залучення регіону Близького Сходу в переважну в світі тенденцію лібералізації торговельно-економічних відносин між країнами за допомогою укладення угод про зону вільної торгівлі. Дослідження присвячене кількісній оцінці економічних ефектів, що виникають внаслідок укладення країнами угод про зону вільної торгівлі за допомогою розрахунків економічних індексів і коефіцієнтів, що характеризують інтенсивність існуючих торгових зв'язків і можливості їх розширення. Використовуючи розрахунок індексів торгових індикаторів, було проведено аналіз стану зовнішньоторговельного співробітництва між Україною та близькосхідним регіоном, а також виявлено наслідки для економіки і добробуту України у разі укладення Угоди про зону вільної торгівлі з даними країнами. Досліджено, що для України та регіону Близького Сходу структура експортних потоків у взаємній торгівлі характеризується низьким рівнем дублювання, тобто країни не є конкурентами один одного. Визначено, що для країн Близького Сходу характерна наявність більшої кількості галузей, що мають порівняльну перевагу, тому що їх експорт більш диверсифікований. Визначено країни, поглиблення двосторонніх торговельних відносин з якими може сприятливо позначитися на промисловому і економічному розвитку України.
Ключові слова: лібералізація торгівлі; зона вільної торгівлі; зовнішньоторговельне співробітництво; індикатори торгівлі; країни Близького Сходу.
Література
1. Viner J. The Customs Union Issue. New York: Carnegie Endowment for International Peace. 1950. 117 р.
2. Balassa B. Trade Liberalisation and Revealed Comparative advantage. The Manchester School. 1965. № 33. Р. 99—123.
3. Алиханов А.А., Скрябина В.Ю., Тарасюк Е.В. Либерализация торговых взаимоотношений между странами: оценка и последствия. Международная торговля и торговая политика. 2015. № 3. С. 3—26.
4. Островская Е.Я., Скрябина В.Ю. Оценка целесообразности заключения соглашения о зоне свободной торговли между ЕАЭС и Египтом с использованием расчетов торговых индикаторов. Современная конкуренция. 2016. Том 10. № 6. С. 89—106.
5. Kunimoto K. Typology of trade intensity indices. Hitotsubashi journal of economics. 1977.
6. Iapadre L. Regional integration agreements and the geography of world trade: statistical indicators and empirical evidence. University of L'Aquila and CIDEI, 2006.
7. Mikic M., Gilbert J. Trade Statistics in Policymaking A Handbook of Commonly Used Trade Indices and Indicators. Studies in Trade and Investment, Trade Policy Section, Trade and Investment Division. UNESCAP, 2007.
8. Trade statistics for international business development. URL: www.trademap.org
9. Сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
N. Nebaba, А. Kolpina
FEATURES OF THE LIBERALIZATION OF TRADE-ECONOMIC COOPERATION BETWEEN UKRAINE AND THE MIDDLE EAST COUNTRIES
Summary
In this article the author considers the involvement of the Middle East region in the dominant worldwide trend of liberalization of trade relations between countries through the conclusion of free trade agreements. Free trade agreements are the most effective tool to expand and facilitate domestic producers' access to markets in other countries. This study focuses on quantifying the economic effects of free trade agreements by calculating economic indices and coefficients that characterize the intensity of existing trade relations and the possibility of their expansion. The author uses a number of methods to assess the readiness of the Middle East region for trade liberalization: the calculation of the trade intensity index, the export similarity index, the trade complementarity index and revealed comparative advantage — RCA. Using the calculation of trade indicators, a statistical analysis of the state of foreign trade cooperation between Ukraine and the Middle East region was conducted, the structure of foreign trade of Ukraine and the Middle East was considered, the place and role of countries in world trade was determined.
The article was assessed the overall trade effects and changes in the commodity and geographical structures of trade for Ukraine under conditions of trade integration with the countries of the Middle East. An empirical analysis was conducted for sixteen countries in the Middle East region. It was determined that in order to obtain maximum values of the welfare effect and trade creation effect for the Ukrainian economy would be preferred to approach Turkey and Egypt. In addition, there are identified countries with which the deepening of the bilateral trade relations may have a positive impact on the industrial and economic development of Ukraine. It has been researched that for Ukraine and the Middle East region the structure of export flows in mutual trade is characterized by low level of duplication, that is, the countries are not competitors of each other. In conclusion, the assessment of trade liberalization of Ukraine with the countries of the Middle East showed benefits of a possible free trade area agreement: overall prosperity and mutual trade will increase.
Keywords: trade liberalization; free trade area; foreign trade cooperation; trade indicators; Middle East countries.
References
1. Viner, J. (1950), The Customs Union Issue, Carnegie Endowment for International Peace, New York, USA.
2. Balassa, B. (1965), "Trade Liberalisation and Revealed Comparative advantage", The Manchester School, vol. 33, pp. 99—123.
3. Alihanov, A.A. Skrjabina, V.Ju. and Tarasjuk, E.V. (2015), "Liberalization of trade relations between countries: assessment and consequences", Mezhdunarodnaja torgovlja i torgovaja politika, vol. 3, pp. 3—26.
4. Ostrovskaja, E.Ja. and Skrjabina, V.Ju. (2016), "Evaluation of the feasibility of concluding an agreement on a free trade zone between the EAEU and Egypt using calculations of trade indicators", Sovremennaja konkurencija, vol. 10. no.6, pp. 89—106.
5. Kunimoto, K. (1977), Typology of trade intensity indices, Hitotsubashi journal of economics.
6. Iapadre, L. (2006), Regional integration agreements and the geography of world trade: statistical indicators and empirical evidence, University of L'Aquila and CIDEI, Italy.
7. Mikic, M. and Gilbert, J. (2007), Trade Statistics in Policymaking A Handbook of Commonly Used Trade Indices and Indicators. Studies in Trade and Investment, Trade Policy Section, Trade and Investment Division, UNESCAP, Bangkok, Thailand.
8. Trade statistics for international business development (2020), available at: www.trademap.org (Accessed 31 January 2020).
9. The official site of the State statistics service of Ukraine (2020), available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 31 January 2020).
№ 4 2020, стор. 210 - 214
Дата публікації: 2020-05-05
Кількість переглядів: 1094
