EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ДЕТЕРМІНАНТА В МЕТОДОЛОГІЇ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ
О. В. Попик, Н. І. Хумарова

Назад

DOI: 10.32702/2306-6806.2020.4.25

УДК: 34.08:330.34

О. В. Попик, Н. І. Хумарова

КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ДЕТЕРМІНАНТА В МЕТОДОЛОГІЇ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ

Анотація

У представленій роботі наведено критичний аналіз методологічних засад та методичних підходів до визначення рівня інклюзивності. Розглянуто основні індикатори, що оцінюються під час розрахунку показника індексу інклюзивного розвитку (ІІР). Визначено певні недоліки та позиції що потребують вдосконалення в існуючій методологічній системі. На основі глибинного аналізу впливу культурологічних факторів на рівень соціально-економічного розвитку обгрунтовано доцільність імплементації сукупності відповідних індикаторів під час розрахунку характеристики інклюзивності. Запропоновано деякі з можливих показників, що характеризують рівень впливу культурологічної детермінанти на критерії інклюзивності. Визначено місце культурного капіталу та його економічну сутність у системі створення суспільного блага. Окреслено перспективи подальшого наукового пошуку в сфері удосконалення алгоритму обчислення індексу інклюзивного розвитку.

Ключові слова: інклюзивність; методика визначення; культура; культурологічні засади; цінність; культурний капітал.

Література

1. Ємельяненко Л.М., Петюх В.М., Дзензелюк К.В. Інтегральна оцінка інклюзивного розвитку в Україні на національному та місцевому рівнях. Економіка та держава. 2019. № 6. С. 4—10
2. Прогнімак О.Д. Інклюзивний розвиток України: перешкоди vs перспективи. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 187—197.
3. Уніят А.В., Юзвін З.I. Концепція інклюзивної економіки в контексті сучасного сталого розвитку країн. Ефективна економіка. 2019. № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6905 (дата звернення: 19.02.2020).
4. Зубчик О.А. Індекс інклюзивного розвитку як сучасний інструмент аналізу державної політики. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2018. Т. 29(68), № 1. С. 86—91.
5. Власенко Ю.Г. Міжнародні підходи до методики оцінки інклюзивності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 24 (1). С. 70—74.
6. Joyeeta Gupta, Courtney Vegelin, Sustainable development goals and inclusive development. Int. Environ Agreements. 2016. № 16. Р. 433—448.
7. Kees van Paridon, Towards a more inclusive future: On the delicate balance between economic change and social stability in a time of globalisation. List Forum. 2018. № 44. Р. 241—281.
8. Mathias Hofmann, Sander Munster,Jorg Rainer Noennig. A Theoretical Framework for the Evaluation of Massive Digital Participation Systems in Urban Planning. Journal of Geovisualization and Spatial Analysis. 2019. № 2020. Р. 1—12.
9. Justin Yifu Lin, Celestin Monga, Samuel Standaert. The Inclusive Sustainable Transformation Index. Social Indicators Research. 2019. № 143. Р. 47—80.
10. Попик О.В., Хумарова Н.І. "Простір свободи": Теоретичні підвалини інклюзивності урбанізованих територій. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2019. № 6. С. 98—103.
11. Харисон Л. Евреи, конфуцианцы и протестанты: культурный капитал и конец мультикультурализма. Москва: Мысль. 2019. 286 с.
12. UNESCO Culture for Development Indicators: Methodology Manual. 2014. 144 р.
13. Поливач К.А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України. К.: Інститут географії НАН України. 2012. 208 с.

O. Popyk, N. Khumarova

CULTURAL DETERMINANT IN METHODOLOGY OF THE INCLUSIVITY LEVEL MEASUREMENT

Summary

The paper presents a critical analysis of methodological foundations and methodological approaches to determining the level of inclusivity. The main indicators, which are evaluated in the inclusive development index (IIR), are considered. Certain shortcomings and positions that need improvement in the existing methodological system are also considered. Based on the in-depth analysis of the influence of cultural factors on the level of socio-economic development, the feasibility of implementing a set of relevant indicators in calculating the characteristics of inclusivity is substantiated. Some of the possible indicators characterizing the level of influence of the cultural determinant on the criteria of inclusivity are proposed. The place of cultural capital and its economic essence in the system of creation of public goods is determined. The study identifies the influence of cultural background attribute on the development of socio-economic formations, and introduces the notion of cultural inclusivity as a cumulative category that include the potential for accessibility (including infrastructure) of cultural capital objects. Among the drowsy indicators that may be further taken into account in the process of calculating the index of inclusive development are the modified cultural heritage index, the coefficient of localization of cultural heritage objects and the gross domestic cultural product. The proposed indicators can be seen as a tool for explaining the nature of economic behavior through a set of external factors influencing the decision-making process and rooted in patterns shaped by the cultural past. Proposals for the inclusion of additional indicators in the algorithm for calculating IID solves the complex task of measuring the much undervalued potential of cultural capital, as a category of intangible economy with additional value. The prospects of further scientific research in the field of improving the algorithm for calculating the index of inclusive development are outlined.

Keywords: inclusivity; definition methodology; culture; cultural foundations; value; cultural capital.

References

1. Yemelianenko, L. Petiukh, V. and Dzenzeliuk, К. (2019), "Integral assessment of inclusive development in Ukraine at national and local levels", Ekonomika ta derzhava, vol. 6, pp. 4—10.
2. Prohnimak, O. (2018), "Inclusive development of Ukraine: obstacles vs perspectives", Ekonomichnyj visnyk Donbasu, vol. 1 (51), pp. 187—197.
3. Uniyat, A. V. and Yuzvin, Z. I. (2019), "The concept of inclusive economy in the context of modern sustainable development of countries", Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 2, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6905 (Accessed 28 Feb 2020).
4. Zubchyk, O. (2018), "Index of inclusive development as a modern tool for analyzing public policy", Vcheni zapysky Tavrijs'koho natsional'noho universytetu imeni V.I. Vernads'koho. Seriia: Derzhavne upravlinnia, vol. 1, pp. 86—91.
5. Vlasenko, Y. (2019), "International approaches to the assessment method of inclusiviness", Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, vol. 24 (1), pp. 70—74.
6. Gupta, J. and Vegelin, C. (2016), "Sustainable development goals and inclusive development", Int. Environ Agreements, vol. 16, pp. 433—448.
7. Paridon, K. van (2018), "Towards a more inclusive future: On the delicate balance between economic change and social stability in a time of globalisation", List Forum, vol. 44, pp. 241—281.
8. Hofmann, M. Munster, S. and Noennig, J. R. (2019), "A Theoretical Framework for the Evaluation of Massive Digital Participation Systems in Urban Planning", Journal of Geovisualization and Spatial Analysis, vol. 2020, pp. 1—12.
9. Lin, J. Y. Monga, C. and Standaert, S. (2019), "The Inclusive Sustainable Transformation Index", Social Indicators Research, vol. 143, pp. 47—80.
10. Popyk, O. and Khumarova, N. (2019), "Space of freedom": Theoretical bases of inclusion of urbanized areas", Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernads'koho. Seriia: Ekonomika i upravlinnia, vol. 6, pp. 98—103.
11. Kharison, L. (2019), Evrei, konfuczianczy` i protestanty`: kul`turny`j kapital i konecz mul`tikul`turalizma [Jews, Confucians and Protestants: Cultural Capital and the End of Multiculturalism], My`sl`, Moscow, Russia.
12. UNESCO (2014), Culture for Development Indicators: Methodology Manual.
13. Polyvach, K. (2012), Kul'turna spadschyna ta ii vplyv na rozvytok rehioniv Ukrainy [Cultural heritage and its influence on the development of regions of Ukraine], Instytut heohrafii NAN Ukrainy, Kyiv, Ukraine.

№ 4 2020, стор. 25 - 28

Дата публікації: 2020-05-05

Кількість переглядів: 61

Відомості про авторів

О. В. Попик

к. е. н., м. н. с., Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

O. Popyk

PhD in Economics, Institute of Market Problems and Economic & Ecological Researches of NAS of Ukraine

ORCID:

0000-0001-9170-2312


Н. І. Хумарова

д. е. н., с. н. с., Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

N. Khumarova

Doctor of Economic Sciences, Institute of Market Problems and Economic & Ecological Researches of NAS of Ukraine

ORCID:

0000-0001-5255-8004

Як цитувати статтю

Попик О. В., Хумарова Н. І. Культурологічна детермінанта в методології визначення рівня інклюзивності. Економіка та держава. 2020. № 4. С. 25–28. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.4.25

Popyk, O. and Khumarova, N. (2020), “Cultural determinant in methodology of the inclusivity level measurement”, Ekonomika ta derzhava, vol. 4, pp. 25–28. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.4.25

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.